Міністерство молоді та спорту України працює над тим, щоб якомога більше людей в Україні займалися спортом та руховою активністю. Ми хочемо зробити рухову активність нормою життя для всіх українців, включаючи вимушених переселенців, ветеранів та членів їх сімей.

   Щоб дізнатися, скільки людей займаються спортом і як можна їм допомогти, Міністерство проводить всеукраїнське опитування. Це дослідження допоможе зрозуміти, які групи населення потребують більшої підтримки, і розробити ефективні заходи для залучення людей до спорту.

   За результатами опитування Міністерство розробить пропозиції щодо удосконалення системи залучення українців до спорту та рекомендації для державних органів. Ці рекомендації допоможуть зробити спорт більш доступним і привабливим для всіх громадян України.

У всьому світі (участь бере близько 170 країн) в перший тиждень серпня проходить щорічна міжнародна акція - Всесвітній Тиждень Грудного Вигодовування.     В Україні Тиждень грудного вигодовування проводиться щорічно з 2001 року за відповідним рішенням Координаційної Ради Міністерства охорони здоров'я України. 

    Завдання акції - привернути увагу громадськості до теми природного вигодовування, так як з кожним роком виробники штучного харчування активніше просувають свій товар і грудне вигодовування знецінюється. 

    В Україні, майже половина (47%) малюків отримують догодовування в перші 6 місяців життя, а 78% мам дають воду своїм дітям до 6 місяців. Більшість дітей до 6 місяців позбавлені ексклюзивного грудного вигодовування, що є небезпечним для їх здоров'я. 

    З 01.08.2016р. по 07.08.2016р. в Україні проводиться Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування «Грудне вигодовування – ключ до сталого розвитку». 

    Тема Тижня грудного вигодовування 2016 року наголошує, що природне годування – це ключовий момент, який змушує подбати про важливість благополучного початку життя, про необхідність піклуватися про здоров’я наших нащадків.  

    Чому не слід відмовлятися від грудного вигодовування: 

    - Материнське молоко адаптоване для потреб дитини. Воно стерильне, сталої температури, пристосоване до особливостей травної системи, адаптується до погоди, вологості й температури повітря, тому що мати і дитина перебувають у спільному природному середовищі. Жоден штучний замінник грудного молока не відповідає всім тим вимогам. 

    - Молоко матері лікувальне, так як містить антитіла, які захищають організм дитини до 6-8 років Біологічні фактори захисту грудного молока впливають на формування імунітету дитини, тому вона буде менше хворіти і легше переносити недуги. 

    - Грудне вигодовування – профілактика анемії (малокрів’я), алергічних захворювань, цукрового діабету, атеросклерозу та дитячого ожиріння, тому що містить гормони матері та інші біологічно-активні речовини. 

    - Природне вигодовування зміцнює психоемоційний зв’язок матері з дитиною, який відіграє важливу роль у взаєминах батьків та дітей в майбутньому. 

    - Вигодовування груддю є корисним і для материнського організму, так як воно полегшує перебіг післяпологового періоду, запобігає розвитку кровотеч, анемії, гнійно-септичних ускладнень, маститу у матері. 

    - Природне вигодовування зменшує ризик онкопатології у матері, а також регулярне годування груддю запобігає небажаній вагітності. 

    - Годування груддю – це значна економія для сімейного бюджету, так як адаптовані дитячі суміші досить дорогі і не завжди підходять дитині. 

    Отже, материнське молоко – ідеальна їжа для немовлят, тому, що вона натуральна, стерильна, тепла, легко засвоюється, забезпечує повноцінний розвиток і ріст дитини, емоційний контакт з матір’ю, впливає на розумові здібності малюка, правильну психологічну поведінку і формує міцний імунітет. А ще, вигодовування грудьми – це не просто звичайне харчування, але і момент психологічного єднання матері і дитини. Маля відчуває свою захищеність і любов. Природа подбала про те, щоб кожна дитина отримала після свого народження молоко своєї матері. 

    Бог нагородив жінку усім необхідним для народження і вигодовування малюка. З молоком матері дитина вбирає не лише поживні і корисні речовини, але й духовну спадщину. 

    Дорогі матусі! Пам’ятайте, здорова їжа Вашого малюка стане успіхом його здоров’я і довголіття.

Лікар педіатр

І.Л. Моня                                                                                        22.07.2016 

4 ФЕВРАЛЯ   -    ВСЕМИРНЫЙ ДЕНЬ БОРЬБЫ ПРОТИВ РАКА.

ЗЛОКАЧЕСТВЕННОЕ ЗАБОЛЕВАНИЕ У ЧЕЛОВЕКА МОЖНО И НУЖНО ПРЕДОТВРАТИТЬ!

    Обеспокоенность и повышенное внимание к онкологическим проблемам - одна из характерных черт здравоохранения всех развитых стран. Это обусловлено прежде всего устойчивой тенденцией роста онкологической заболеваемости, которая достигла довольно высоких показателей и в обозримом будущем будет нарастать.

     Онкологическая патология занимает первые места   в причинах смерти во многих странах мира и причина столь высокой смертности от злокачественных новообразований кроется прежде всего в особенностях этой патологии   в том, что лишь 25% из числа больных этого профиля, госпитализируемых для стационарного лечения, находятся в сравнительно ранней стадии заболевания, когда еще доступно и вполне перспективно предпринимаемое лечение. При таких наиболее часто локализациях рака, как рак желудка, рак легкого госпитализация в первой стадии заболевания не достигает и 10%.

    В  то же время современный уровень знаний и медицинской техники позволяет диагностировать важнейшие формы злокачественных новообразований на ранних стадиях их развития, а также устранить предшествующие им предопухолевые состояния и предраковые изменения.

    Во всех развитых странах уделяется все возрастающее внимание как первичной, так и вторичной профилактике онкологических заболеваний.

   Под профилактикой злокачественных заболеваний  понимается предупреждение возникновения злокачественных опухолей и предшествующих им предопухолевых состояний путем устранения или нейтрализации воздействий неблагоприятных факторов окружающей среды и образа жизни, а также путем повышения неспецифической резистентности организма. Эта система мероприятий должна охватывать всю жизнь человека. Вредные привычки, связанные с попаданием в организм канцерогенных веществ.

    На первое место здесь, конечно же, ставят курение   а так же   особенностям питания с употреблением копченых, острых и жареных продуктов, алкоголя.   

    Связь вредных привычек с раком большей частью не прямая, а через их раздражающее действие на слизистые и предраковые заболевания, причиной которых эти вредные привычки являются. Например, курение, как правило, является причиной хронического бронхита; нарушения в питании - причиной гастритов и язвенной болезни. Борьба с курением, ограничение количества копченых, жареных и острых блюд в питании ведет к снижению нагрузки на органы  и уменьшению риска возникновения предраковых заболеваний, а следовательно  и злокачественных опухолей.

     Повышенное внимание к контролю курения обусловлено тем, что табак и табачный дым содержат более 3800 химических веществ, из которых многие относятся к полициклическим ароматическим углеводородам  , нитросоединениям и ароматическим аминам, являющимися сильнейшими канцерогенами.

    Велика роль курения в возникновении рака пищевода, поджелудочной железы, мочевого пузыря.                          Весьма значительно повышается онкологическая заболеваемость и при употреблении алкоголя, особенно крепких напитков. Так человек, систематически потребляющий 120 г и более чистого алкоголя в день, имеет риск заболеть раком пищевода в 101 раз выше, чем сопоставимый с ним, но не употребляющий алкоголя  и атрибутивный риск этой вредной привычки существенно возрастает, если она сочетается с курением.

    Мнение о том, что курение является, безусловно, одним из факторов заболевания раком органов дыхания, подтверждается тем, что заболеваемость раком легких у курильщиков значительно выше, чем у некурящих.                      В первую очередь это связано с тем, что дым раздражает слизистую, все курильщики страдают хроническим бронхитом, который можно расценивать как предраковое заболевание.  Курить вредно не только потому, что риск заболеть раком легких для курящего в десятки раз выше, что курение способствует заболеванию раком и других органов, но и потому, что курение является причиной множества других нераковых заболеваний, в том числе и заболеваний, чаще других приводящих к инвалидности - хронического обструктивного бронхита и облитерирующего эндартериита.

     Личное здоровье каждого, как известно, большей частью зависит от здорового образа жизни, физической активности, рационального режима труда и отдыха, рационального сбалансированного полноценного питания.   Предотвратить старение и исправлять индивидуальные генетические особенности наука пока еще не научилась, имеется множество рекомендаций по организации здорового образа жизни так, чтобы не стареть преждевременно. В их основе лежат не пищевые добавки, а отказ от вредных привычек, сбалансированное питание натуральными продуктами с ограничением мясных блюд, умеренная физическая активность, борьба с избыточным весом и хорошее настроение.

    В индивидуальной профилактике сохраняет свое большое значение диспансеризация, при проведении которой всеми врачами-специалистами   проявляется онкологическая настороженность, т.е. исключение бластоматозной природы заболевания и опухолевых процессов обследуемой области, включая при необходимости и применение специальных методов исследования. Такой образ действия в процессе диспансеризации в достаточной степени обеспечивает своевременное выявление ранних стадий онкологических заболеваний и лиц с повышенным риском их возникновения, что позволяет формировать группы риска. Лица, отнесенные к этим группам,  подвергаются специальным методам исследования (в зависимости от показаний - цитологическим, гистологическим, эндоскопическим, УЗИ, рентгенологическим, лабораторным и т.д.) с соблюдением строгой периодичности их проведения. В такие группы, помимо определенных соответствующими положениями, встречаются также страдающие некоторыми формами анемии, зобом, ожирением II-III ст., хроническими заболеваниями легких и желудочно-кишечного тракта, прежде всего воспалительной природы, в возрасте старше 40 лет.

    В эти группы включаются курильщики и страдающие алкогольной зависимостью, лица имеющие кровных родственников больных или болевших онкологическими заболеваниями, прежде всего раком легкого, раком желудка, толстой и прямой кишки, раком молочной железы и др.

   В группы риска   включаются также лица, у которых обнаружена триада: гипертоническая болезнь, диабет, ожирение.

     К одному из наиболее активных методов ранней диагностики и профилактики злокачественных опухолей следует отнести, прежде всего, профилактические медицинские осмотры населения. Опыт показал, что диспансерный метод является наиболее эффективным.  

   Здоровый образ жизни, отказ от вредных привычек, ежегодный профилактический осмотр семейного – врача, позволяет выявить любое заболевание в ранней стадии, назначить лечение и сохранить здоровье каждому человеку до глубокой старости. 

   Завеующий

   Информационно – аналитическим отделом

   КУ «Царичанская ЦРБ»ДОС»                                                                                      Репка А.И.

Шановні мешканці району! 

      Адміністрація КЗ «Царичанська ЦРЛ»ДОР» звертає вашу увагу на безпечну поведінку під час перебування в лісі, парку, на дачах, водосховищах, особливо у святкові та вихідні дні. При недотриманні безпечної поведінки виникають фактори розвитку захворювань, що може заподіяти моральні та матеріальні збитки постраждалим та їх родинам.

Такими факторами є:

- Контакт з переносниками трансмісивних інфекцій (комари, кліщі)

     Інфекційні хвороби, що виникають при укусах комах, які висмоктують кров, під час яких відбувається зараження збудниками цих захворювань, називаються трансмісивними. У більшості своїй це природно-вогнищеві інфекції, тобто інфекції, поширені на територіях, обмежених місцем проживання переносників (комах, які висмоктують кров). Збудниками трансмісивних інфекцій можуть бути самі різні мікроби, що переходять від хворих тварин або людей в організм переносників, а від них – до здоровим тварин або людей. Таким чином, уявлення про інфекційні хвороби, що передаються через комах, які висмоктують кров, буде неповним, якщо ви не познайомитеся з ними.

     Комахи, що висмоктують кров належать до членистоногих – однієї з найбільш численних груп тваринного царства. Членистоногі зустрічаються всюди, де можливе життя (на суші, на морі, у повітрі). Всі членистоногі дуже активні: вони рухливі, енергійно харчуються і розмножуються. Членистоногих, що харчуються свіжою кров’ю тварин, птахів і людини, називають кровососами. Майже всі членистоногі, що висмоктують кров переносять збудників хвороб з крові хворих тварин або людей в організм здорових, тобто вони є переносниками хвороб.

     Отже, хвороби, збудники яких передаються людині через комах і кліщів, називають трансмісивними (від «трансмісія» – передача). Трансмісивні інфекції зустрічаються в районах, де живуть їх переносники. Такі райони називаються ендемічними з якого-небудь захворювання, поширеного в даному регіоні.

     При попаданні в подібне природне вогнище інфекції людина занедужує «новою» хворобою, котра насправді існувала в цих місцях і раніше, однак в силу, наприклад, малонаселеності регіону рідко виявлялася. Більшість трансмісивних інфекцій реєструється найчастіше в теплу пору року, коли активні їх переносники.

     В зонах субтропіків і тропіків висока активність переносників і відповідно напруженість ендемічних вогнищ зберігається практично цілий рік. Хвороби, що передаються членистоногими, являють серйозну загрозу для життя і здоров’я людей. Так, наприклад, епідемії чуми і висипного тифу неодноразово в минулому руйнували цілі міста і навіть країни. Висипний тиф взимку, а влітку малярія нерідко перемагали без бою цілі армії.

     Профілактика трансмісивних інфекцій найчастіше зводиться до захисту від нападів комах, що висмоктують кров. Для того, щоб уберегти себе від трансмісивних захворювань, треба, перш за все, отримати чітке уявлення про комах, що їх переносять. Важливо знати, як вони виглядають, де живуть, коли активні, які їх повадки, коли можна чекати їх нападу.

     Однак, необхідно не лише боротися з переносниками, але й лікувати або знищувати хворих тварин. Немає таких трансмісивних захворювань, від яких людина, озброєна знаннями, не змогла би себе захистити.

     - Укуси змій та гризунів

     На території України нараховується десять видів отруйних змій. Менш небезпечні щитомордники. Найбільш розповсюджені гадюки. Після укусу щитомордника або гадюки трагічні наслідки бувають рідко, але деколи розвиваються тяжкі ускладнення.

     Змії ведуть активний спосіб життя тільки в теплий період року – з перших чисел квітня і до глибокої осені, зимою впадають в сплячку, обираючи для цього нори гризунів. Необхідно знати деякі звички змій. Щитомордники перед нападаом дрібно трясуть кінчиком хвоста.

      Якщо укусила змія, перш за все слід визначити, отруйна вона чи ні. На місці укусу залишаються сліди від зубів змії у вигляді двох серпоподібних смуг, утворюючих напівовал із дрібних точок. Неотруйна змія залишає тільки цей слід на шкірі. Якщо ж укусила отруйна змія, то в передній частині напівовала між серпоподібними смугами є дві ранки (сліди від її двох отруйних зубів), з яких переважно витікає кров.

      Токсичність отрути залежить від ряду факторів: фізіологічного стану і віку змії, кліматичних умов її перебування, часу, який минув з моменту пробудження від сплячки. У голодних змій отрути більше, ніж у ситих.

     Отрута змій дуже складна за хімічним складом і являє собою комплекс речовин білкової природи з різним механізмом дії. Зміїна отрута руйнує еритроцити, порушує згортання крові, збільшує проникливість клітинних мембран, уражає нервову і серцево-судинну системи. Можливий розвиток алергічної реакції аж до анафілактичного шоку.

      Що необхідно зробити, якщо укусила отруйна змія?

     Перш за все постаратися як можна скоріше відсмоктати з рани отруту, постійно її випльовувати. ! ! Не можна цього робити тим, у кого є поранення слизової губ або порожнини рота. Рану слід обробити 5%-ним спиртовим розчином йоду або одеколоном, спиртом.

     Відсмоктавши отруту, необхідно обмежити рухомість потерпілого. Якщо змія укусила в ногу, прибинтувати її до другої ноги та, підклавши що-небудь під ноги, злегка підняти їх. При укусі в руку необхідно зафіксувати її в зігнутому положенні. При сильному болі можна прийняти 1-2 таблетки анальгіну або баралгіну. Щоб прискорити виведення отрути, давати потерпілому пити більше чаю і лужної мінеральної води.

     Найбільш ефективний засіб проти зміїної отрути – полівалентна протизміїна сироватка, введена не пізніше ніж через 30 хвилин після укусу. Але вводити її може та повинен тільки медичний працівник. Самостійність небезпечна через можливий розвиток алергічних реакцій на введення сироватки. І якщо людині не надати термінової допомоги, вона може загинути.

     Основне: потерпілого потрібно якомога швидше на носилках або попутним транспортом доставити в найближчий медичний заклад.

     Часто першу допомогу при укусах змії надають неправильно.

     Категорично забороняється:

      - накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Ця міра не перешкоджає всмоктуванню і розповсюдженню отрути в організмі, але порушує кровопостачання в кінцівці та сприяє розвитку некрозу (омертвіння) тканин, накопиченню продуктів розпаду в кінцівці та різкому погіршенню стану хворого після зняття джгута;

      - припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами;

      - розрізати рану на місці укусу.

     Всі ці маніпуляції не тільки не корисні, але й шкідливі. Вони призводять до розвитку інфікованих ран, які довго не гояться, сприяють порушенню обміну речовин в пошкоджених тканинах.

      Відправляючись на відпочинок в гори, в ліс по гриби, ягоди, слід бути обережним. Не забувайте, що змія кусає тільки захищаючись! Необхідно палицею розсунути зарослі, обстежити ущелини, аби ненароком не потурбувати змію. Обирайте надійне взуття, надягнути широкі штани і заправити їх в черевики так, щоб утворився напуск. Якщо змія буде кусати, то вона прокусить тільки тканину штанів, а не шкіру.

      Шкідливими гризунами є сірий пацюк, домова миша, звичайна полівка, чорний щур, звичайний кріт і деякі інші види гризунів. Гризуни є переносниками ряду інфекційних та інвазійних захворювань (чума, туляремія, лептоспірози, тріхінелленз, сальмонельози, псевдотуберкульоз, хоріоменінгіт і т.д.). Їх роль в розповсюдженні хвороб людини велика.

      По-перше, - гризуни найважливіші природні носії зоонозних інфекцій, тобто їх збудники циркулюють, як правило, серед гризунів, а в організм людини потрапляють випадково, викликаючи при цьому серйозні захворювання.

      По-друге, гризуни - найважливіші прокормителі переносників інфекцій, тобто існування багатьох кровосисних членистоногих (москіти, блохи, кліщі та ін), укус яких може супроводжуватися зараженням людей зоонозами, забезпечується за рахунок їх харчування на гризунах.

      По-третє, гризуни служать безпосереднім джерелом зараження людей.

Особливу небезпеку становлять гризуни, що живуть в безпосередній близькості від людини: в його житлових приміщеннях і спорудах, в зелених зонах населених пунктів, на садово-городніх ділянках.

     - Ультрафіолетове випромінювання та виникнення теплових ударів

      Не варто нехтувати такою небезпекою, як можливість отримання теплового удару, особливо якщо ви відпочиваєте в незвичних нам теплих краях з підвищеною вологістю. Іноді виникнення теплового удару просто не розпізнають, забуваючи про існування такого нездужання, а що виникли симптоми вважають проявом вчорашнього узливання, вважаючи, що все само собою пройде. Однак якщо не вжити негайне лікування, можуть виникнути незворотні зміни в структурах головного мозку і навіть може статися летальний результат.

     До тепловому удару можуть призвести разом або окремо наступні фактори: напружена діяльність, спекотна і волога погода, погана вентиляція, темна і щільна одяг, зневоднення або порушення електролітного балансу в організмі. Різновидом теплового удару є сонячний удар, який визначають як патологічний синдром, виявляється поразкою центральної нервової системи при тривалому впливі прямих сонячних променів на область голови. За певних умов ці фактори можуть позбавити організм здатності самоохолоджуватися, виділяючи піт. Зростаюча температура тіла починає руйнувати життєдіяльність внутрішніх органів. Якщо не вжити жодних заходів, це може призвести до незворотних наслідків.

     Найбільш схильні теплових ударів чоловіки середніх років, які зловживають алкоголем (що досить актуально під час відпочинку). Не рідкісні теплові удару і у дітей, так що за ними необхідно стежити в жарку погоду, навіть якщо ви самі не відчуваєте ніякого нездужання.

     Симптоми теплового удару: слабкість, запаморочення і нудота. Можуть початися судоми і головні болі. Зазвичай при цьому у людини пересихає в роті і відчувається спрага. Може припинитися потовиділення. Шкіра стає гарячою, сухий, червоніє, а іноді синіє через нестачу кисню. Хоча до цього часу температура тіла перевищує 40 ° С, потерпілий може відчувати озноб. Сеча стає темною, пульс – прискореним, сильного наповнення, зростає частота дихання. З погіршенням стану все більш яскраво вираженими стають порушення свідомості. Якщо температура перевищує 41 ° С, то можуть початися судоми, кома і станеться найгірше – смерть.

     Профілактика:

      Очевидно, що краще попередити тепловий удар, ніж усувати його наслідки. Насамперед профілактика полягає до усунення факторів (посилання на фактори), що сприяють виникненню теплового удару. Зменшення ймовірності теплового удару так само сприяє вживання достатньої кількості рідини (намагайтеся пити на спеці як можна багато рідини). Рекомендується більш широке вживання вуглеводів, молочних продуктів з обмеженням продуктів, що містять кислі радикали (каші та ін.) Допомагає обмеження прийому білкової і жирної їжі. При будь-якій можливості варто купатися, приймати душ або хоча б умиватися прохолодною водою.

      Так само важливе значення в профілактиці теплового удару має попередня тренування, за допомогою якої можна домогтися підвищення адаптації до дії термічних факторів.

      Лікування теплового удару

      У разі, якщо симптоми теплового удару таки проявилися, хворого (або себе) необхідно якомога швидше помістити в тінь або в прохолодне приміщення.        Укласти горизонтально і підняти ноги, щоб збільшити приплив крові до голови. Розстебнути одяг, брючний ремінь. Побризкати холодною водою на обличчя. Охолодити голову, для чого можна використовувати охолоджуючий термопакет, наявний у стандартній автомобільній аптечці. Обтерти мокрим рушником все тіло. Хороший ефект досягається при вдиханні парів нашатирю. За наявності свідомості напоїти холодною водою.

      Якщо симптоми зайшли занадто далеко, людина втрачає свідомість, необхідно проведення більш інтенсивної терапії теплового удару із застосуванням медикаментів в умовах медичного закладу.

      Сонячні опіки

      Це ще одна неприємність, з якою часто стикаються наші не звикли до активних сонячних променів і не знають міри туристи. Ультрафіолетове випромінювання сонця руйнує клітини шкіри і заподіює пошкодження маленьким кровоносних капілярах. В результаті виникають почервоніння, болючість, пошкоджену ділянку поступово напухає. З'являється сонячний опік. Небезпека в тому, що сонячний опік не виявляється відразу, при засмагу. Хворобливі прояви можуть проявитися через кілька годин. Саме тому слід дотримуватися тимчасових рекомендацій при засмагу, особливо людям зі світлою шкірою, оскільки така шкіра набагато більш вразлива і схильна шкідливому впливу променів.

      Незважаючи на те, що сонячний опік пройде сам або піддається лікуванню, він може надати негативні результати в майбутньому. Опік – це серйозна травма для шкірних шарів, і з кожним наступним разом переноситься все більш важче. Після багаторазових опіків на цьому місці з'являться зморшки.

      У більш важких випадках може виникнути рак шкіри.

      - Необережна поведінка на воді

      Вода – чудодійний засіб оздоровлення організму, джерело чистоти, радості та задоволення. Проте користуватися цим благом матінки-природи потрібно розумно й обережно, адже вода помилок не прощає, а при легковажному ставленні до неї може стати причиною неприємностей і навіть відібрати у людини життя.

      Нагадуємо, що відправляючись на відпочинок біля води, забороняється:

      - стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього, а також у місцях, де невідомі глибина та стан дна;

      - розпивати спиртні напої і купатися у нетверезому стані;

      - залишати без нагляду малолітніх дітей;

      - використовувати для плавання автомобільні камери, надувні матраци, лежаки, дошки та ін.;

       Забороняється також купання у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях та інших водоймах, які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, а також не визначені, як місця масового відпочинку громадян біля води.

      Виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання справжнього задоволення.

     - Травматизація

     Як свідчить статистика, найпоширенішими травмами, одержуваними на природі, є переломи. Їх число серед загального травматизму сягає понад 27%.

     Дещо рідше, 24%, є різного роду розтягування - зв'язок, сухожиль і суглобів.

     Одними з найпоширеніших травм є забиття. Ними страждають десь 16% відпочиваючих на природі людей.

     Близько 15% травм, якими страждають відпочиваючі, пов'язані з розривом зв'язок і сухожиль.

     Одними з найнебезпечніших травм, які іноді навіть можуть загрожувати життю людини (в умовах відсутності кваліфікованої допомоги), є черепно-мозкові травми. На думку фахівців, приблизно 7% від загального числа травм, одержуваних на природі, відносяться до цієї групи.

     Приблизно 4% всіх травм пов'язане з різного роду вивихами, які другий раз можуть бути болючіше самого перелому.

     Решта 7% травм відносяться до інших груп ризику. Сюди, скажімо, можна віднести укуси диких тварин і комах, отруєння отруйними ягодами і т. д.

     Найчастіше отримання різного роду травм залежить від того, наскільки свідомо людина ставиться до самої можливості їх отримати. Якщо любитель відпочинку на природі віддає собі звіт в тому, що прогулянка за місто може стати причиною травмування, така людина завчасно потурбується про те, щоб уникнути можливих неприємностей зі здоров'ям своїм і своїх близьких. Якщо ж ми ігноруємо потенційну небезпеку, то вона обов'язково не проігнорує нас. Крім того, частими супутниками, а вірніше, провісниками травм, є неадекватне пристрасть людини до алкоголю. Саме він у більшості випадків призводить до плачевних наслідків.

     - Споживання неякісних харчових продуктів тощо

     Кожна людина хоча б раз у житті стикалася з таким неприємним явищем, як харчове отруєння. Найчастіше отруєння виникає при вживанні в їжу неякісних продуктів харчування, з вичерпаним терміном придатності, або продуктів, які готувалися і зберігалися з порушеннями санітарних норм.

      Перші симптоми отруєння можуть з'явитися через 30 хвилин після прийому в їжу неякісних продуктів, але іноді до появи ознак захворювання може пройти більше доби. Типові ознаки отруєння їжею:

     - болісна нудота;

     -багаторазова блювота з'їденої їжею, шлунковим соком, а після безрезультатні позиви до блювоти;

     - рясне слиновиділення;

     - діарея

     - підвищення температури тіла, озноб;

     - слабкість, запаморочення;

     - розлади функцій центральної нервової системи, що може бути характерно для ботулізму.

     Симптоми можуть зберігатися протягом 1-3 днів, поступово стихаючи. Протягом тижня після харчового отруєння потерпілих можуть турбувати слабкість, болі в животі, метеоризм.

     При перших ознаках отруєння необхідно зробити постраждалому промивання шлунка. Для цього можна використовувати кип'ячену воду, слабкий розчин марганцівки або соди. Промивання шлунка необхідно робити до тих пір, поки не почне виходити чиста вода.

     Після промивання шлунка хворому рекомендується приймати активоване вугілля по 2-3 таблетки кожні 15 хвилин протягом години. Запивати його слід кип'яченою водою.

     Рясне пиття необхідно для того, щоб не допустити зневоднення організму в результаті втрати рідини з блювотними масами і стулом. Рекомендується пити кип'ячену воду, неміцний солодкий чай, морси, киселі. Від газованих напоїв слід відмовитися, а вживання алкоголю зовсім неприпустимо.

     Протягом першої доби і до стихання симптомів отруєння їжею необхідно забезпечити хворому спокій. Якщо потерпілого турбує озноб, потрібно зігріти його, дозволяється використання грілок.

     Після отруєння слід деякий час утримуватися від вживання їжі, з другої доби можна поступово вводити супи з рису і слизові відвари. Продукти, що подразнюють слизову оболонку шлунка, (гостре, мариноване, солоне, копченості) до повного зникнення симптомів харчового отруєння, вживати не рекомендується. Зазвичай симптоми отруєння самостійно проходять протягом тижня.

     Негайно звернутися за медичною допомогою необхідно в разі отруєння грибами, при підозрі на ботулізм, а також, якщо хворим є маленька дитина або літня людина. Кваліфікована допомога також потрібна постраждалим, у яких симптоми отруєння не проходять протягом тижня, або протягом 1-2 днів спостерігаються рясна блювота і діарея, що не припиняються при самолікуванні. 

З 03.03 по 07.03.2014 року відбудуться

Українські дні захисту від атопічного дерматиту.

 Атопічний дерматит - алергічне захворювання шкіри, що виникає, як правило, у дитячому віці в осіб із спадковою схильністю до алергічних захворювань, і характеризується різноманітними запальними змінами шкіри і свербінням. Атопічний дерматит суттєво впливає на якість життя пацієнтів, є причиною порушення сну, зниження активності та розвитку невротичних станів. Найчастіше захворювання розвивається протягом першого року життя. Атопічний дерматит поділяють на алергічний, асоційований із зовнішніми алергенами, і неалергічний. Від 30 до 40% хворих з алергічним атопічним дерматитом захворюють згодом бронхіальною астмою.

Важливу роль у розвитку захворювання, крім спадкових факторів, відіграє контакт з харчовими алергенами і алергенами, що вдихаються. Основними харчовими алергенами у дитячому віці є білки молока, курячого яйця, риби, злаків. З віком ця чутливість трансформується в реакцію на алергени домашнього пилу, кліщів домашнього пилу, пилка рослин.

Перебіг захворювання є хвилеподібним, з періодами загострень і ремісії. Загострення пов'язані з дією різних провокуючих факторів, до яких можна віднести: механічні, фізичні та хімічні подразники; підвищене потовиділення; тютюновий дим; стрес; гормональні чинники; бактеріальну, грибкову та вірусну інфекцію. Влітку у хворих на атопічний дерматит, як правило, наступає поліпшення.

Для атопічного дерматиту характерна різноманітність клінічних форм ураження шкіри з вираженим свербінням, а також розвиток супутніх змін з боку різних органів і систем організму. Дуже часто перебіг захворювання доповнюється проявами бронхіальної астми, алергічного риніту та кон'юнктивіту.

Атопічний дерматит (одне із найпоширеніших дерматологічних захворювань у дітей) — хронічне, незаразне захворювання шкіри, яке проявляється сухістю, свербіжем і запаленням шкіри.

При проведенні неправильного лікування атопічний дерматит часто переходить у наступну стадію захворювання – нейродерміт, а з часом в екзему, яка часто вимагає госпіталізації у стаціонарне відділення.

Розпізнати атопічний дерматит досить легко. Шкіра суха, з часом з’являються тріщини, інколи з мокнуттям. Висипання сверблять, тому діти неконтрольовано, часто вночі, інтенсивно розчухують шкіру. Найтиповішими місцями висипань при атопічному дерматиті є кисті рук, ліктьові та підколінні ямки, задня частина шиї, щоки (особливо у немовлят, що часто називають «діатезом»), живіт та поперек.

Лікування АД ґрунтується на проведенні:

1) елімінаційних заходів та дієтотерапії;

2) загального (системного) лікування;

3) зовнішнього (місцевого) лікування;

4) лікування супутніх захворювань і патологічних станів;

5) лікування ускладнень (наприклад, при інфекції шкіри).

Первинна профілактика АД полягає у попередженні сенсибілізації дитини, особливо у сім’ях, де присутня спадкова схильність до алергічних захворювань. Вторинна профілактика ґрунтується на попередженні маніфестації захворювання або його загострень у сенсибілізованої дитини. Чим вищий ризик розвитку атопії у дитини, тим більш жорсткими мають бути елімінаційні заходи. Профілактика АД полягає також в адекватному лікуванні дітей з початковими проявами захворювання.

У період вакцинації дітям, що хворіють на АД, для попередження загострення захворювання необхідно призначати антигістамінні середники протягом 7–10 днів до та 10–14 після вакцинації. У дітей перших років життя з обтяженим алергологічним анамнезом вакцинацію також пропонується проводити на фоні прийому антигістамінних середників протягом 5–7 днів до та 3–5 днів після вакцинації.

Підґрунтям попередження розвитку АД та профілактики загострень захворювання має бути система поетапних заходів, що вживаються зацікавленими спеціалістами всіх лікувально-профілактичних медичних закладів.

До уваги учасників бойових дій на території інших держав!

2014 рік оголошений Президентом України Роком учасників бойових дій на території інших держав. Країна відзначає 25 річницю виводу військ із Авганістана. Керуючись законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Указом Президента України від 12 червня 2013 року № 329/2013 «Про проведення у 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав», з метою вшанування громадян, які виконували військовий обов’язок на території інших держав, сприяння поліпшенню соціального захисту таких громадян, їх сімей та з нагоди 25-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з республіки Афганістан, регіонального плану заходів з підготовки і проведення у 2014 році в Дніпропетровській області Року учасників бойових дій на території інших держав затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 12 липня 2013 року № 558/0/3-13, наказу департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 29.01.2014 року № 115/0/197-14 «Про проведення місячника приуроченого Року учасників бойових дій на території інших держав у Дніпропетровської області, листа департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 05.02.2014 року  КЗ «Царичанська ЦРЛ»ДОР» сумісно з КЗ «Царичанський РЦПМСД» проводить профілактичні диспансерні огляди учасникам бойових дій з 18.02 по 04.03.2014 року, згідно плану-графіка, в тому числі інвалідів з них, членів сімей загиблих, померлих воїнів з числа учасників бойових дій на території інших держав та огляд немобільних інвалідів вдома. При наявності медичних показань надається першочергова госпіталізація до КЗ «Царичанська ЦРЛ»ДОР» та комунальних закладів м. Дніпропетровська, м. Дніпродзержинська, фізіотерапевтичної лікарні «Солоний лиман», де функціонують ліжка для надання медичної допомоги ветеранам війни.

До уваги випускників!

Адміністрація КЗ «Царичанська ЦРЛ»ДОР» інформує Вас що згідно Указу Президента України від 19 березня 1999 року № 262/99 «Про державну підтримку підготовки фахівців для сільської місцевості», керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1159 «Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості» та згідно листа Міністерства охорони здоров’я України від 10.03.2011 № 08.01-47/366, щорічно затверджуються цифри (квоти) цільового прийому сільської молоді на окремі спеціальності до вищих медичних навчальних закладів І –IV рівнів акредитації.

Випускники які забажали  вступити по цільовому набору в медичний навчальний заклад повинні звернутися в КЗ «Царичанська ЦРЛ»ДОР» у квітні-травні з сертифікатом Українського центру оцінювання якості освіти, отриманих вступниками, з характеристикою, довідкою про місце проживання, паспортом та копією паспорта.

Инсульт

       Инсульт, или острое нарушение мозгового кровообращения - самое грозное заболевание сосудов головного мозга. Для него характерно возникновение двигательных, поведенческих, умственных, эмоциональных и других расстройств, нарушающих нормальную жизнедеятельность больного.

       Чем коварен инсульт? Тем, что на первых этапах его развития человек может не испытывать никаких болевых ощущений. Немеют рука, щека, слегка изменяется речь, иногда появляется головокружение или помутнение зрения. Ни сам больной, ни его родные не подозревают, что происходит мозговая катастрофа. Упускается драгоценное время: те шесть часов от начала развития болезни, когда адекватная терапия может уменьшить размеры поражения мозга.

       На долю большинства людей, перенесших инсульт, выпадает тяжелая борьба с его последствиями, связанными с частичной или полной утратой важнейших функций организма — движения, речи, памяти.

       В пожилом возрасте нарушения мозгового кровообращения в той или иной степени настигают каждого человека. Доказано, что профилактические мероприятия уменьшают заболеваемость инсультом почти наполовину, а своевременное и правильное лечение значительно повышает шансы больного вернуться к полноценной жизни.

Как происходит инсульт?

       Инсульт — это острое нарушение мозгового кровообращения, то есть разрыв, спазм или закупорка одного из сосудов мозга. Инсульт делится на геморрагический (кровоизлияние в мозг) и ишемический (инфаркт мозга).

      Наиболее тяжелый вариант болезни — ГЕМОРРАГИЧЕСКИЙ ИНСУЛЬТ.

      Он представляет собой осложнение гипертонической болезни. Кровеносный сосуд, не выдержав повышенного давления на стенку, разрывается, при этом кровь попадает в вещество мозга. Возникшее кровоизлияние сдавливает мозг, вызывает его отек и участок мозга погибает.

      Подобный инсульт возникает чаще после трудного, напряженного дня. К вечеру голова раскалывается от боли. Предметы начинают видеться в красном цвете, появляется тошнота, рвота, головная боль все усиливается — таковы предвестники удара.

      Затем нарушаются движения, речь, чувствительность, возникают состояния от легкой оглушенности до потери сознания и комы — это уже сам инсульт.

      Другая разновидность болезни — ИШЕМИЧЕСКИЙ ИНСУЛЬТ.

      В этом случае сосуд сохраняет целостность стенки, но ток крови по нему прекращается из-за спазма или закупорки тромбом. Тромбы — возрастные изменения стенки сосуда — способны закупорить сосуд в любом органе, вызывая инфаркт сердца, почки, мозга...

     Заботы и стрессы, колебания атмосферного давления и микроклимата, переутомление, вредные привычки — алкоголь и курение, — избыточный вес, резкое колебание уровня сахара в крови — эти факторы могут привести к длительному спазму сосудов головного мозга со всеми атрибутами ишемического инсульта.

     Чаще ишемический инсульт — удел пожилых людей. Он наступает ночью либо под утро, может развиваться постепенно в течение нескольких дней, а может иметь преходящий характер (малый инсульт).

     Мозг — это не просто сумма нервных клеток, а совокупность зон, отвечающих за те или иные функции организма, поэтому потери зависят от топографической значимости пораженного участка.

     В области передних центральных извилин находятся центры управления движениями: в правом полушарии-движениями левой руки и ноги; в левом полушарии-правой руки и ноги.

     Если кровообращение нарушено в центре управления движениями, возникает или парез (ограничение объема движений соответствующих конечностей), или паралич (полное отсутствие движений).

     Если затронут центр моторной речи (центр Брока), нарушается устная речь и письмо — больной или не может сказать ни слова, или произносит лишь отдельные слова и простые фразы, часто искажая их до неузнаваемости. Однако понимание чужой речи при этом сохраняется. При частичном поражении центра Брока больной говорит с трудом, речь его приобретает “телеграфный стиль”, лишаясь глаголов и связок.

      В теменной доле располагается центр общих видов чувствительности. Нарушение кровотока в этом месте влечет за собой расстройство чувствительности: от неприятных ощущений в виде онемения, покалывания, “ползания мурашек” до полной утраты болевой, температурной и других видов чувствительности на противоположной стороне тела.

      Мало кто знает, что инсульт уносит не меньше жизней, чем аварии и несчастные случаи.

      Очень важно знать врага в лицо. Это поможет выяснить, в какой мере опасность относится к Вам — и успеть принять меры, чтобы избежать ее.

Итак, можно говорить о повышенном риске инсульта, если:

• Один или более из Ваших кровных родственников перенес инсульт или инфаркт миокарда;

• У Вас диагностирована склонность к микротромбообразованию;

• Вы страдаете артериальной гипертонией, стенокардией, дисциркуляторной энцефалопатией;

• Вы больны сахарным диабетом;

• Вы курите или злоупотребляете алкоголем;

• У Вас нарушен липидный обмен, вес тела значительно больше нормы;

• У Вас уже были или есть сейчас нарушения мозгового кровообращения: нейро-циркуляторная дистония, транзиторные ишемические атаки, гипертонический церебральный криз;

Профилактика инсульта

      В наши дни инсульт во многих случаях ведет к гибели или тяжелой инвалидности больного. Традиционная медицина знает лишь два пути борьбы с инсультом: профилактика — и симптоматическое лечение последствий болезни. “Легче предупредить, чем лечить” — это классическое высказывание в особенности относится к инсульту.

      Предупреждение инсульта (и его повторения) заключается в правильном режиме труда и отдыха, рациональном питании и урегулировании сна, нормальном психологическом климате в семье и на работе, своевременном лечении сердечно-сосудистых заболеваний: ишемической болезни сердца, гипертонической болезни. Необходим прием лекарственных препаратов, улучшающих микроциркуляцию сосудов головного мозга, а также препаратов, предупреждающих гипоксию (нехватку кислорода) головного мозга.

Руководство по предотвращению инсульта

      1. Знайте свое артериальное давление. Проверяйте его хотя бы раз в год. Если оно повышено - работайте вместе с вашим доктором, чтобы держать его под контролем.

• Высокое артериальное давление (гипертензия) является ведущей причиной инсульта;

• Если верхнее число (ваше систолическое артериальное давление) постоянно выше 140 или если нижнее число (ваше диастолическое артериальное давление) постоянно выше 90, проконсультируйтесь с вашим врачом;

      Лекарственная терапия артериальной гипертензии постоянно улучшается. При правильном подборе препаратов вы не будете испытывать побочных эффектов, и качество вашей жизни не пострадает. 2. Узнайте, нет ли у вас мерцания предсердий.

• Мерцание предсердий - это нерегулярные сердечные сокращения, нарушающие сердечную функцию и позволяющие крови застаиваться в некоторых отделах сердца;

• Кровь, которая не движется по телу, может сворачиваться;

• Сокращения сердца могут отделить часть тромба в общий кровоток, что может привести к нарушению мозгового кровообращения;

• Доктор может установить диагноз при тщательном исследовании вашего пульса;

      Мерцание предсердий может быть подтверждено электрокардиографией. При наличии у вас мерцания предсердий врач может предложить вам прием препаратов, уменьшающих свертываемость (наиболее часто для этого используется аспирин).

      3. Если вы курите, прекратите.

• Курение удваивает риск инсульта;

• Как только вы прекратите курить, риск инсульта у вас начнет сразу же снижаться;

• Через пять лет риск развития инсульта у вас будет таким же, как у некурящих.

      4. Если вы употребляете алкоголь, ограните прием.

• Избыточный прием алкоголя повышает риск развития инсульта;

• Помните, что алкоголь может взаимодействовать с принимаемыми вами лекарствами, и он опасен в больших дозах.

     5. Узнайте нет ли у вас повышенного уровня холестерина.

• Узнайте содержание холестерина у вас;

• Увеличение содержания холестерина повышает риск развития инсульта;

• Снижение уровня холестерина (если он был повышен) снижает риск развития инсульта;

      Снижения содержания холестерина у большинства людей удается добиться диетой, физическими упражнениями, и лишь у некоторых требуется медикаментозная терапия.

      6. Если у вас диабет, строго следуйте рекомендациям вашего врача для контроля диабета.

• Наличие диабета повышает риск развития инсульта, но контролируя состояние диабета, вы можете снизить риск развития инсульта.

      7. Используйте физические упражнения для повышения вашей активности в обычной жизни.

• Ежедневно занимайтесь физическими упражнениями;

• Ежедневная прогулка в течение 30 минут может улучшить состояние вашего здоровья и снизить риск инсульта;

• Прогуливайтесь с друзьями, это может перейти в привычку;

      Если вам не нравятся прогулки, выберите другие виды физической активности, подходящие стилю вашей жизни: велосипед, плавание, гольф, танцы, теннис и прочее.

      8. Рекомендуется диета с низким содержанием соли и жира.

• Уменьшая количество соли и жира в питании, вы снизите ваше артериальное давление, и, что более важно, снизите риск развития инсульта;

• Стремитесь к сбалансированному питанию с преобладанием фруктов, овощей, круп и умеренным количеством протеина ежедневно.

      9. Если вы отметили у себя следующие признаки нарушения мозгового кровообращения, немедленно обращайтесь за медицинской помощью.

• Внезапная слабость или потеря чувствительности на лице, руке или ноге, особенно, если это на одной стороне тела;

• Внезапное нарушение зрения на один или оба глаза;

• Трудность речи или понимания простых положений;

• Головокружение, потеря равновесия или координации, особенно при сочетании с другими симптомами, такими как нарушенная речь, двоение в глазах, онемение, или слабость;

• Внезапная, необъяснимая, интенсивная головная боль. 

Можно ли отличить несъедобный гриб от съедобного?Специалисты считают, что нельзя вывести универсального правила. Единственная гарантия от отравлений — знание признаков отдельных видов, различий между ними.

Лисички и двойники

Разница между настоящими и ложными лисичками заметна на глаз. Главных отличительных признаков два. У ложных лисичек круглая воронка шляпки с ровными краями, а у настоящих гофрированная шляпка с изогнутыми бахромчатыми краями. И цвет гриба другой: яичножелтый у съедобных, а красноватооранжевый, красномедный у несъедобных. Тверда деревянистая мякоть поганок. У них гуще окрашены пластинки. Ложные лисички растут по соседству с настоящими. Ложные лисички не ядовиты — и это радует, но на вкус они совершенно несъедобны.